[Intro]
Серед хмар тихо світло дрижить, дорога веде додому мовчки.
Дихай.— і зірка в очах пригод взимку горить.
[Verse 1]
Мама шепоче молитву, ніжно, спокійно, тепло в руках.
У серці тримає голос для нас, щоб стежити за шляхами стежок.
Коли буря дме зрадієш: “тримайся, донько, не падай”.
Бо сила в молитові живе, як зірка в нічній імлі.
[Chorus]
Голос її — як молитва, що веде крізь темряву,
Вона зберігає серце, дає відвагу й світло.
Мати в кожному дні, у кожному кроці пилку,
Наша сила — від неї, від її нитки долі.
[Verse 2]
Жіночий голос лине з давніх пісень берегів,
Про кохання, правду й гідність — теплий щит над світом.
Хрестик на сорочці тремтить від нашої пам’яті,
І кожне “мамо” — як оберіг від бурі й зради.
[Chorus]
Голос її — як молитва, що веде крізь темряву,
Вона зберігає серце, дає відвагу й світло.
Мати в кожному дні, у кожному кроці пилку,
Наша сила — від неї, від її нитки долі.
[Bridge]
Коли звучить тиша, вона знову молиться за всіх,
За мир у домі, за землю, за кожного з нас.
Її пісня — той крихітний вогник надії,
Що ніколи не гасне, навіть коли темно.
[Chorus]
Голос її — як молитва, що веде крізь темряву,
Вона зберігає серце, дає відвагу й світло.
Мати в кожному дні, у кожному кроці пилку,
Наша сила — від неї, від її нитки долі.
[Outro]
Мама молиться — і ми живемо з нею в мирі.
Голос її вічний, наче небо над нами.
